Меморандум про співпрацю

 Загальні положення

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що плідна співпраця між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на таких твердженнях:

• Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби учня.

• Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та учнів. Саме взаємодія в межах трикутника «учень-учитель-батьки» створює простір для сучасної ефективної освіти.

• В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу мають бути покладені принципи педагогіки партнерства як складника концепції «Нова українська школа» (НУШ):

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принцип соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

• Взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насильства.

• Співпраця має відбуватись на засадах обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.

• Дії та поведінка всіх учасників освітнього процесу в шкільному просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства України.

РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ

            Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що ліцей як спільнота, може створити власні правила та регламенти, що не суперечать чинному законодавству. Вони мають бути публічними, всім відомими, загальнодоступними, зрозумілими всім і прийнятними для всіх учасників освітнього процесу в закладі. Правила мають ґрунтуватись на загальнолюдських цінностях, принципах демократії та прозорості в ухваленні рішень, рівного доступу до всіх послуг, поваги до різноманітності культур.

1.1. Робота громадського самоврядування

Ліцей є місцем, мета існування якого – освіта і всебічний розвиток учнів, а також осередком спілкування. Низка засадничих рішень у житті ліцею, зокрема правила і регламенти, які не суперечать чинному законодавству, можуть ухвалюватися на засадах громадського самоврядування.

Запорука плідної роботи громадського самоврядування в ліцеї – максимальна залученість усіх членів спільноти та ефективна комунікація між ними. Канали комунікації в ліцеї мають бути доступними і зручними для всіх. Члени спільноти ліцею, які не мають можливості користуватися сайтом ліцею та/або месенджерами і сторінками в соцмережах, мають бути забезпечені зручними та зрозумілими для них формами комунікації і зворотного зв’язку на кшталт дощок оголошень у ліцеї, скриньок, куди можна кидати записки з пропозиціями, тощо.

Показником дієвості громадського самоврядування в ліцеї є налагоджені механізми зворотного зв’язку: забезпечена можливість для обговорень, питань, петицій, голосувань, створення «банку пропозицій та ідей» тощо, врахування запитів і пропозицій у подальшій роботі.

Інструментом оцінки ефективності громадського самоврядування в ліцеї може бути процедура самооцінки, яка проводиться за рішенням органів самоврядування закладу. Самооцінка проходить у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи громадського самоврядування з урахуванням результатів опитування.

1.2. Правила та регламенти

Види шкільних правил та їхній зміст:

• етичний кодекс та/або правила поведінки всіх учасників освітнього процесу;
• регламенти: порядок доступу батьків до ліцею і класів, порядок індивідуального позакласного спілкування з учителями та класними керівниками, форми проведення першого й останнього дзвоника, батьківських зборів, наявність або відсутність дрес-коду для учнів і вчителів та інші.

Шкільні правила розробляються за участі всіх учасників освітнього процесу та членів колективу ліцею. Пропозиції акумулюються та обробляються за допомогою органів самоврядування закладу. За потреби в регуляційні документи або їхні частини можна вносити зміни шляхом винесення пропозицій.

Невід’ємним складником правил та регламентів ліцею є порядок розгляду звернень і скарг, а також шляхи вирішення конфліктів. Конфлікти можуть розв’язуватися за допомогою психолога, класного керівника, керівництва ліцею. Звернення учасників освітнього процесу до керівництва ліцею розглядається в якнайкоротші строки.

Шкільна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.

Жодне положення цього Меморандуму не звільняє від відповідальності за порушення норм чинного законодавства і не може змінювати прямі норми законодавства щодо юридичної відповідальності.

1.3. Принципи фінансування та співфінансування

Фінансова діяльність спільноти ліцею ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості та прозорості.

1.3.1. Фінансування коштом державного та місцевого бюджетів

Усі члени спільноти ліцею мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт закладу.

Інформація про всі матеріальні цінності, отримані ліцеєм, має бути опублікована на сайті ліцею. Керівництво закладу обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах ліцею.

Адміністрація ліцею бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію (або інформацію про всі кошти, які отримує ліцей з різних джерел) вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу. Питання щодо кошторису та фінансового звіту вирішуються через звернення до адміністрації ліцею.

Раз на рік директор публічно звітує про виконання річного плану ліцею та презентує план розвитку ліцею на наступний, а також пов’язані з цим планом очікувані фінансові потреби.

РОЗДІЛ 2. Підвищення ефективності освітнього процесу

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що:

Освітній процес має бути спрямований на всебічний розвиток і подальшу успішну самореалізацію учня в дорослому житті – як особистості, громадянина й фахівця.

2.1. Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності

Організація освітнього процесу ґрунтується перш за все на академічній свободі вчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання і праві вчителя на педагогічну ініціативу. Адміністрація закладу, батьківська та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя.

Водночас батьки та учні можуть бути ініціаторами та/або брати участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема:

• подавати загальношкільні, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти;
• залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності.

Важливою умовою ефективності освітнього процесу є неупереджене, прозоре та зрозуміле оцінювання. Критерії оцінювання усних та письмових відповідей, контрольних, самостійних робіт, проектів тощо, є прозорими, справедливими та зрозумілими для всіх. Затверджені МОН критерії оцінювання, сформульовані недвозначно та простою зрозумілою мовою, мають бути вивішені в класах, на інформаційній дошці в ліцеї, розміщені на сайті ліцею тощо.

Механізмом перевірки якості освіти в ліцеї, зокрема, може бути процедура самооцінки, яка проводиться у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

2.2. Організація освітнього процесу поза межами навчальної діяльності

Позаурочна діяльність має бути спрямована на:

• всебічний розвиток учнів, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості;
• виявлення і розвиток талантів;
• налагодження та укріплення партнерських зв’язків між батьками, педагогами та дітьми. Вітається і заохочується будь-яка спільна діяльність батьків і дітей, батьків і вчителів, педагогів і дітей та всіх разом: наставництво старшокласників над учнями молодших класів, «школа для батьків» під супроводом учителів або адміністрації ліцею, гуртки, лекції та інша освітня активність для освітян і батьків, спільне дозвілля, екскурсії тощо.

Усім ліцеїстам має бути надана можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок, а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями.

У позаурочний час учні за бажанням можуть брати участь в олімпіадах з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці. Успішна участь в олімпіадах не є обов’язком учнів; будь-який результат на олімпіаді або відмова від участі не можуть бути причиною засудження чи покарання з боку вчителя або адміністрації ліцею.

Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в ліцеї може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

 РОЗДІЛ 3. Безпека в ліцеї

 Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що обов’язковим елементом освітнього процесу в шкільному середовищі є задоволення для всіх його учасників на належному рівні основних потреб людини (зокрема фізіологічних, соціальних та потреб у безпеці – фізичній і психологічній).

3.1. Сприятливе фізичне середовище

Адміністрація ліцею в співпраці з усією шкільною спільнотою розробляє методи та шляхи забезпечення задоволення основних фізичних потреб у шкільному середовищі.

Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу в шкільному середовищі є такі:

• вільний доступ до свіжого повітря. Ліцей має забезпечити наявність свіжого повітря в класах під час занять, регулярне провітрювання класів під час перерви та можливість прогулянок дітей на шкільному подвір’ї під час перерв;
• вільний доступ до питної води. Кулери з питною водою мають бути завжди доступними всім учасникам освітнього процесу в ліцеї.
• вільний доступ до туалету. Шкільні туалети мають відповідати потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам. Туалети мають бути облаштовані індивідуальними кабінками з дверима, що зачиняються, сучасними сантехнічними системами, забезпечені туалетним папером, водою та милом для миття рук;
• доступна якісна їжа. В ліцеї має бути організовано гаряче харчування. Одним з критеріїв вибору оператора, що організовує роботу шкільної їдальні, має стати надання сучасного збалансованого харчування;
• надання домедичної допомоги в разі потреби.

 3.2. Безпечне та комфортне психосоціальне середовище

Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу в ліцеї та в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу. Правила ліцею та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу мають передбачати комфортне психологічне середовище для всіх і кожного.

У ліцеї організовується психологічна та соціально-педагогічна підтримка для учнів. Психологічна служба в ліцеї має бути забезпечена організаційними можливостями для ефективної роботи. У ліцеї також може бути скринька для анонімних звернень до психолога.

Під час перебування в ліцеї вчителі та учні повинні мати простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження.

Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в ліцеї може стати анкетування всіх учасників освітнього процесу.

Проблеми з порушенням правил дружності та взаємоповаги в ліцеї вирішуються на рівні адміністрації ліцею. Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися  психологічною службою ліцею. Шкільна процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.